Київ, 2022. -512 с.

Розглядається феномен української цивілізаційної ідентичності, її витоки, становлення та сучасний стан. З’ясовуються теоретико-методологічні засади сутності цивілізаційної ідентичності, її структура ( етнічна, національна, культурна, релігійна, політична, громадянська, європейська та інші складові), зв’язок цивілізаційної ідентичності з менталітетом і глобалітетом у динаміці історичного поступу та трансформацій, починаючи з епохи Середньовіччя, Києво-Руської держави, Ренесансу, модерну і закінчуючи постмодерном.

Показано історичну місію українського козацтва як носія нових якостей національної ідентичності, відстежено цивілізаційне самовизначення української ідентичності на зламі ХІХ–ХХ ст., роль свідомості, соціальної психології та національної ідеї в трансформації ідентичності. Висвітлено причини кризи і розколеності ідентичності в умовах тоталітаризму, його нищівні наслідки для ідентифікаційного процесу українства загалом.

Важливе місце відведено дослідженню специфіки цивілізаційної ідентичності незалежної України, ролі її складових (етнічної, релігійної, національної, громадянської та євроідентичності), розкрито вплив на них міжнаціональних відносин, демократизації суспільства, цифровізації та глобалізації сучасного світу, агресивної політики Росії на ідентифікаційні процеси. Висвітлюються шляхи збереження української ідентичності в чужоземному середовищі, роль зарубіжного українства у формуванні цивілізаційної ідентичності. Висловлено низку пропозицій щодо подальшого дослідження проблеми, ролі держави та громадянського суспільства в активізації ідентифікаційного процесу в сучасній Україні та його перспектив.