Досліджується історичний феномен номадизму на південному заході України у другому тисячолітті за Р.Х. на основі комплексного аналізу археологічних та письмових джерел. Розглядаються теоретичні проблеми кочознавства та питання регіональної історії у сучасній історіографії, роль кочовиків як суттєвого фактора у системі контактної зони між осіло-землеробським та кочовим світами. Вивчаються періодизаційні закономірності та особливості історичного розвитку кочовиків кінця IX – середини XVII століття – від печенігів до ногайців, їхнє місце та роль в історії України.