Спогади відомого українського історика охоплюють тривалий проміжок часу – від кінця 1940-х років до сьогодення. Вони відтворюють картини дитинства в слобожан-ській глибинці на Сумщині, навчання у сільській школі, активного життя студента історичного факультету Харківського університету і формування світогляду. Описується коротке вчительство, робота в апараті райкому комсомолу, аспірантура, становлення науковця, викладача Запорізького державного педагогічного інституту (згодом –  університету). Автобіографічні сюжети висвітлено на тлі складних і драматичних соціально-політичних процесів, очевидцем і активним учасником яких був автор. Подані портретні характеристики друзів, колег, знайомих, керівників різних рівнів. Життєвий шлях автора пройшов через дві суспільні епохи, дві різні держави – Радянський Союз і незалежну Україну, у будівництві якої він брав активну участь.